Помітну роль в архівному будівництві краю відіграла Полтавська вчена архівна комісія (ПВАК), яка була створена на основі Положення "Об учреждении ученых архивных комиссий и исторических архивов" 13 квітня 1884 року.

   Офіційне відкриття комісії відбулося 26 жовтня (8 листопада) 1903 року в Полтаві. Про високий рівень організаційних питань при створенні науково-архівної інституції свідчить такий промовистий факт: головою і попечителем ПВАК призначався полтавський губернатор князь М.Урусов, а секретарем-правителем - відомий історик І.Павловський.

Зображення корпусу №1

   ПВАК розпочала свою діяльність із метою впорядкування архівних справ у губернії, виявлення, систематизації та збереження цінного архівного матеріалу. Основними напрямами її діяльності були збереження і вивчення пам’яток минулого, популяризація історичних знань. Упродовж короткого часу Полтавська вчена архівна комісія згуртувала широке коло дослідників минувшини (І.Павловський, Л.Падалка, В.Пархоменко, В.Василенко, М.Астряб, В.Щепотьєв та інші), що дало їй змогу поширити свою діяльність на все Лівобережжя і посісти одне з чільних місць поміж інших дев’яти губернських учених комісій, які функціонували у межах нинішньої України.

   ПВАК започаткувала наукове осмислення архівної справи як самостійної галузі у нашому краї, сприяла формуванню місцевих архівних фондів, вихованню архівних кадрів, розширенню регіональних студій з історії України, зрештою, привела до певної активізації наукового, громадського, національного життя краю. Комісія зробила значний внесок у музейне будівництво, археологічні, етнографічні, статистичні, літературознавчі дослідження Полтавщини.

   Надзвичайно вагома археологічна та публіцистична спадщина Полтавської вченої архівної комісії. У друкованому органі комісії "Труды Полтавской ученой архивной комиссии" (15 томів за 1905-1917 рр.) уміщено низку документальних матеріалів, розвідок, глибоких наукових досліджень; окремими виданнями було оприлюднено "Актовые книги Полтавского городсвого уряда ХVІІ века", "Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд" та ін.

   Крім того, у 1915 році в усі міста, волосні правління й церкви було направлено понад 1500 опитувальних листів, проведено величезну роботу з перевірки стану архівів губернії.

   Незважаючи на те, що Полтавська вчена архівна комісія працювала в умовах російського самодержавства, майже всі напрями її діяльності сприяли розвитку української історичної науки та українознавства. Своєю діяльністю вона заклала необхідний і міцний ґрунт для успішної роботи архівістів прийдешніх поколінь.

   Наступником Полтавської вченої архівної комісії у розв’язанні питань зберігання історичних пам’яток на паперовій основі та їх використання став Центральний історичний архів Полтавщини (нині Державний архів Полтавської області). 9 серпня 1918 року Полтавське губернське земське зібрання затвердило кошторис, штат архіву і його повну назву Центральний історичний архів Полтавщини. Упродовж років існування архіву неодноразово змінювалася його назва, розширювалися функції, але головне завдання - забезпечувати потреби полтавської громади у ретроспективній інформації - залишалося незмінним.

   Із пошаною сьогодні згадуємо плідну роботу наших попередників 20-х років, коли архівною секцією комітету по охороні пам’яток старовини і мистецтва було врятовано й сконцентровано значну кількість рідкісних документів. Протягом короткого часу архівними працівниками було зібрано документи про Івана Котляревського і Григорія Сковороду, майже всі рукописи творів Панаса Мирного й 189 листів до нього видатних діячів літератури, науки, мистецтва; понад 3 тис. етнографічних та інших записів Івана Рудченка, сотні інших листів, у тому числі Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Миколи Гоголя. Величезну роботу в справі врятування, впорядкування і використання матеріалів поруч із працівниками губарху проводили також співробітники Центрального пролетарського музею Полтавщини, викладачі Інституту народної освіти.

   Архівісти не тільки продовжували виконувати копітку роботу щодо впорядкування архівних фондів, а й брали активну участь у науковому і громадському житті краю.

   Трагічним для багатьох архівістів виявився період 1930-х років. Тоді до списків "націоналістів" і "ворогів народу" потрапили керівники губарху й директори архіву Володимир Щепотьєв, Федір Герасименко, Федір Блоха, науковці Михайло Бужинський, Дмитро Граховецький, Іван Горіздра, Григорій Лебединський, Ганна Алксніт, Ол.Бузинний, Володимир Лятошинський та інші. "Чистки" в радянських установах і наукових товариствах, репресії щодо найбільш діяльних працівників призвели до того, що на початку 30-х років архівно-краєзнавче життя Полтавщини почало швидко згасати.

    1937 року в зв’язку з утворенням Полтавської області розпочало свою роботу Полтавське обласне архівне управління, а Полтавський державний історичний архів перейменовано на Полтавський обласний історичний архів.

    Напередодні війни архіви були передані у підпорядкування органів НКВС, використання архівної інформації в оперативних, політичних цілях стало найважливішим напрямом діяльності Державного архіву Полтавської області, практично припинилися наукові, історичні дослідження, публікація документів.

    Друга світова війна завдала Державному архіву Полтавської області непоправних втрат. У вересні 1941 року вдалося евакуювати близько 70 тисяч справ. Основна частина документів (1572795 одиниць зберігання) загинула. Повністю було знищено матеріальну базу архіву. Однак копітка праця архівістів у післявоєнний період дала змогу поновити архівні зібрання .  

    Сьогодні до законодавчо закріпленої системи архівних установ області входять: Державний архів Полтавської області, 25 архівних відділів райдержадміністрацій, 5 архівних відділів міських рад та понад 2000 архівних підрозділів підприємств, установ, організацій. Для забезпечення захисту соціально-правових інтересів громадян працюють 30 трудових архівів, у яких зберігається 165 тис. справ.

    Держархів є найбiльшою скарбницею документiв з iсторiї Полтавщини. Загальна площа сховищ держархiву - 1941,7 кв.м, довжина стелажних полиць - 12082,5 пог.м. 

    На 1 сiчня 2008 р. у Державному архiвi Полтавської області налічувалося 6853 фондiв, 1 291 987 справ, найдавніші документи з 1692 року. 

    Згідно з Положенням про Державний архів Полтавської області, затвердженим розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації 20.11.2007 №438, архів є структурним підрозділом Полтавської обласної державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним голові обласної державної адміністрації та Держкомархіву України. 

    В держархіві функціонують такі відділи:

1. відділ координації архівної справи в області, організаційно-аналітичної та кадрової роботи;
2. відділ зберігання та обліку документів;
3. відділ формування НАФ та діловодства;
4. відділ інформації та використання документів НАФ;
5. відділ науково-довідкового апарату;
6. відділ бухгалтерського обліку та господарського забезпечення.

   Суспільно-політичні процеси, стрімкий розвиток наукової думки безпосереднім чином впливають на роботу архівних працівників. Більш надійним стає зберігання документів, урізноманітнюються джерела комплектування, удосконалюється система обліку, різнопланово і ширше використовуються архівні джерела.  

    Працівники держархіву надають організаційно-методичну допомогу, проводять координацію діяльності 241 архівного підрозділу органів державної влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності з питань архівної справи та діловодства, забезпечують додержання Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".  

    Для задоволення потреб в ретроспективній інформації органів державної влади, установ, організацій, підприємств, дослідників минулого краю, в архiвi функцiонує два читальних зали. До послуг користувачiв 14 тематичних покажчикiв, а також систематичний, географiчний, iменний каталоги. Щорічно в читальних залах працює більше 200 користувачiв, що становить понад 1000 відвідувань.

   Чiльне мiсце в дiяльностi архiву займає робота по забезпеченню законних прав та iнтересiв громадян шляхом виконання запитiв соцiально-правового характеру. Щорічно працівники архіву виконують майже 3000 запитів соціально-правового, тематичного та генеалогічного характеру.

    Забезпечення інформацією органів державної влади і управління різних регіонів нашої країни, близького зарубіжжя, участь у виконанні загальнодержавних програм, виступи на наукових конференціях у Києві, Львові, Мінську, Москві - далеко не повний перелік напрямів використання архівних документів; причому пріоритетами у нашій роботі залишаються дотримання Закону та підзаконних актів, науковий підхід та ідеологічна неупередженість. За післявоєнний період під грифом Державного архіву Полтавської області видруковано 24 наукових видання, що є свідченням вагомого внеску архівістів до відновлення історичної правди на теренах нашого краю. 

    Науково-довідкова бібліотека складає 18 273 книги та брошури за 1846- 2007 рр.

    Основа бібліотечного фонду архіву - література з історії Полтав¬щини, звіти полтавських губернаторів, огляди сільського господарства, пам’ятні книги, звіти губернської і повітових земських управ, Труди Полтавської вченої архівної комісії, матеріали подвірно-господарського перепису по повітах губернії. У бібліотеці зберігаються видання з питань архівознавства, бібліотечної справи, всесвітньої історії, соціології, філософії, права тощо. Періодичні видання представлені центральними і місцевими газетами. Довідковий апарат бібліотеки - алфавітний і тематичний каталоги.

  Працівники архівних установ області чудово усвідомлюють свою відповідальну місію в суспільстві, розуміють, що архівний документ - це історична пам’ять народу, а архівісти - хранителі цієї пам’яті.